Методичні рекомендації
СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ПЕДАГОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧИТЕЛІВ СЛОВЕСНОСТІ
Розвиток нової освітньої системи ставить безліч запитань щодо змісту й організації навчання рідної мови, методичного забезпечення її викладання. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, підвищення розумової активності.
Наголосимо, що основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, вміє комунікативно доцільно користуватися засобами української мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетентності, яка в майбутньому допоможе домагатися успіхів практично в усіх галузях життя, сприятиме її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.
Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:
1. Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.
2. Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.
3. Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.
4. Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції.
Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.
5. Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.
6. Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.
7. Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.
8. Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).
Виходячи з цього, саме українська мова і література виконують найголовніше завдання в будь-якому типі навчального закладу – закладають основи успішного засвоєння учнями знань з усіх інших предметів за умови самостійного мислительного пошуку, ініціативної діяльності учня. Звідси випливає найголовніше завдання керівників закладів загальної середньої освіти – звернути особливу увагу на стан викладання цих предметів, рівень знань, умінь і навичок учнів. Педагоги області повинні багато працювати над тим, щоб предметом вивчення була не тільки нормативна складова мови, але й взаємозв’язки мови з духовним життям народу, щоб на уроках учні пізнавали історію, культуру, традиції, менталітет свого народу.
Тому перед учителями-словесниками сьогодення висуває нові вимоги до уроку, який має реалізовувати саме компетентнісний підхід у навчанні. Учитель повинен чітко продумувати мету й завдання уроку, обирати оптимальні методи набуття та застосування нових знань для того, щоб сприяти розвитку в учнів пізнавальних процесів, формуванню найкращих якостей особистості, мотивувати позитивне ставлення до навчання. Велику увагу необхідно звертати на самосійну роботу учнів:
- готувати наочний та роздатковий матеріал для виконання самостійних завдань;
- практикувати виконання самостійних письмових робіт ( класних письмових творів і переказів), різних вправ.
- раціонально поєднувати різноманітні форми організації самостійної роботи - колективної, парної та індивідуальної.
Зауважимо, що елементи самостійності праці учнів повинні об'єднуватися з інструктуванням, допомогою вчителя, внаслідок чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності.
Для цього учитель має старанно спланувати й розробити перебіг уроку: розподілити час, завдання для всіх учнів, продумати перелік запитань і відповідей, виробити критерії оцінювання. Педагог, що виступає в ролі організатора процесу навчання, повинен мотивувати учнів до роботи шляхом добору цікавих видів роботи, передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу і т.д. Звісно, підготувати та провести такий урок нелегко, адже потрібно бути професіоналом у своїй справі, а найголовніше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Тому учитель володіння навичками конструювання уроку, моделювання та проектування, різноманітними способами впливу на особистість, які сприяють самовдосконаленню, самоосвіті, тобто готують учня до реалізації власної індивідуальності – є одним із пріоритетних завдань сучасного словесника.
Цьому завданню має підпорядковуватись розвиток обдарованості і творчих здібностей учня, що може здійснюватися на уроках української словесності. Є необхідним використання новітніх технологій для того, щоб розвивати пізнавальну активність, самостійність, креативність, критичне мислення.
Звертаємо увагу, що робота з обдарованою молоддю залишається надзвичайно актуальною.
Педагог сьогодні вже не є для вихованців єдиним джерелом знань, а тому має постійно отримувати й узагальнювати інформацію з різних джерел і володіти технологіями її передачі в такий спосіб, щоб у школярів формувалися уміння відшуковувати інформацію, виробляти нові знання, співставляти, систематизувати, використовувати їх у житті. Такий наставник має формувати в собі інноваційну культуру, а отже – й у своїх учнів. Ефективність цього процесу певним чином залежить від правильного планування форм і змісту навчально-виховної діяльності, а також потребує систематичної роботи. З одного боку, треба навчати учнів розумової діяльності, а з другого – застосовувати свої уміння.
Сьогодні існує дуже багато методів, прийомів, дидактичних вправ, ігор, проблемних завдань, що сприяють розвиткові творчої особистості, інтересу до пізнання, уміння приймати самостійні рішення, творчо та креативно мислити. Такими є інтерактивні технології, сутність яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії учасників навчального процесу. Вони формують навички критичного мислення, соціальної взаємодії, здатність до конструктивного розв’язання проблем, заохочують до співпраці, навчають уміло й компетентно вести діалог, підвищують самооцінку дітей.
Ефективними технологіями формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури є технології кооперативного навчання, ситуативного моделювання, розвитку критичного мислення учнів. Усі вони впроваджуються за допомогою цікавих форм і методів навчання, що допоможуть учителеві підготувати й провести якісний сучасний урок.
На різних етапах уроку вчитель використовує індивідуальні, групові, фронтальні форми роботи, застосовує методи фронтальної бесіди, усного опитування, прогнозування. Педагог також обирає цікаві прийоми для формування й розвитку ключових і предметних компетентностей. Пропонуємо до розгляду універсальні прийоми навчання:
1. «Відстрочена відгадка» – відповідь на поставлене запитання чи загадку, яку буде знайдено під час роботи над новим матеріалом або наприкінці уроку.
2. «Незакінчене речення». Дітям пропонується закінчити речення, щоб пригадати те, що вивчили, спрогнозувати мету уроку.
3. «Вірні та хибні твердження». Прийом проводиться перед початком пояснення матеріалу одразу після повідомлення теми уроку. Вибираючи «вірні твердження» із запропонованих вчителем, учні описують задану тему (ситуацію, обстановку, систему правил).
4. «Структурований огляд». Засвоєння навчального матеріалу відбувається на основі застосування завдань випереджувального характеру – повідомлень учнів щодо теми уроку.
5. «Асоціативний кущ». Визначивши тему уроку, учні добирають слова, що асоціюються із ключовими поняттями теми.
6. «Мікрофон». Цей прийом дає змогу кожному учневі швидко й лаконічно висловити власну думку.
7. «Лото». Можна скласти лото за однією чи кількома темами, добираючи наукові терміни, запитання, дати тощо.
8. «Мінливі перспективи» – застосовують із метою розгляду та аналізу ситуації, події з точки зору різних персонажів твору, різних ситуацій тощо.
9. «Кластери» – виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення в певному порядку у вигляді грона, що охоплює велику кількість інформації, яка компонується за категоріями.
10. «Рольова гра» дозволяє учням зіграти певну роль у проблемній ситуації, що дає змогу подивитися на проблему зсередини.
11. «Діаграма Венна» – графічне подання інформації, що допомагає встановити спільні й відмінні ознаки кількох позицій (якостей, творів, героїв тощо).
12. «Сенкан» допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки в стислому вислові з п'яти рядків.
13. «Даймонд» – творча робота, семирядковий «вільний» вірш , що має певний алгоритм складання: перший та останній рядки – іменники-антоніми; другий рядок – 2 прикметники чи дієприкметники, що відносяться до першого іменника; третій рядок – 3 дієслова, що асоціюються з першим іменником; четвертий рядок – два протилежних за змістом непоширених речення, підметами виступають іменники з першого та останнього рядків; п’ятий та шостий – дзеркально повторюють 2-ий та 3-ій, стосуються останнього іменника.
14. «Броунівський рух» – прийом, що передбачає пересування учнів класом з метою збирання інформації за запропонованою темою.
15. «Займи позицію» – метод допоможе висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію.
16. «Кроссенс» – головоломка нового типу, яка виконує роль візуального організатора. Це графічне подання різноманітних розумових процесів. Кроссенс має вигляд стандартного поля з 9 квадратів, кожному з яких відповідає певне зображення. Щоб розв’язати кроссенс, треба встановити будь-які асоціації між сусідніми картинками.
17. «Читання з маркуванням тексту». Учні ставлять свої мітки у конспекті уроку або читаючи текст підручника чи іншого джерела:
«+» - «Що я вже знаю»
«!» - «Що нового я дізнався»
«?» - «Що мене здивувало»
«-» - «Що не збігається з моїми уявленнями».
18. Есе – різновид твору-нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій; текст у довільному стилі. Це дозволяє глибше зануритись у проблему та власний внутрішній світ під час її розв’язання, розвивати спостережливість, збагатити словниковий запас, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших.
19. Твір-метаморфоза/ твір-ідентифікація. Твір, у якому автор повинен себе уявити в ролі якоїсь речі, явища, предмета або героя.
20. Твір за метафорою. Складається з 6-ти характеристик слова-теми, розташованих у певній послідовності: 1 рядок – колір, 2 рядок – смак, 3 рядок – запах, 4 рядок – зовнішність, 5 рядок – звук , 6 рядок – якість переживання.
21. «Пазл». Для створення текстів на певну тематику можна використовувати маленькі фрагменти за умови, що в кожній картці є «ключ» (слово, фраза) до пошуку наступного уривку.
22. Міні-сага. Твір, що складається 50 слів, має початок(вступ), середину(основну частину) і закінчення.
Як бачимо життя і нововведення ставлять багато проблем перед словесниками, проте ми впевнені, що вони їх успішно вирішать.
При комунальному навчальному закладі «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» у 2018 році продовжила свою діяльність обласна творча група вчителів української мови і літератури (Архипова В.П., методист української мови і літератури інституту. Кучеренко І.П., учитель Червонослобідської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Черкаської райради. Кузьмінської О.В., Минченко Т.М., учителі Золотоніської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1 Золотоніської міськради. Січкар С.І., завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін інституту. Яблуновська О.В., учитель Медведівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Максима Залізняка Чигиринської райради) з проблеми «Нащадкам козацької слави». Педагоги розробляють програму факультативного курсу для учнів 5-6 класів, підручник-хрестоматію, посібник для вчителя.
Стало традицією проведення обласних семінарів із виїздом у райони/міста області. 15 травня керівники методичних об’єднань учителів-словесників гостинно зустрічала Смілянська земля. Проблему «Розвиток усебічно розвиненої особистості на основі компетентнісного підходу до вивчення української мови і літератури» допомагали реалізувати директор та його заступники (Карло Т.А., Золотоверха О.І., Гаращенко С.В.), педагоги (Іщенко Г.В., Павлик С.Д., Шевченко Ж.В., Волошина С.В., Калашник Н.Б., Ткач В.М.).
Під час семінару педагоги у віртуозній, захопливій формі поділилися своїми знаннями й практичним досвідом, що полягає в цілісній системі роботи з учнями, неповторною енергетикою глибокої любові до дітей. Після чотиригодинних занять, педагоги залюбки поділилися своїми враженнями, серед яких були вдячність, нові ідеї й бажання якнайшвидше їх реалізувати разом зі своїми учнями.
Зважаючи на реалії сьогодення, педагог має бути і психологом, і наставником, і менеджером, і консультантом, і дослідником, тому щоденне самовдосконалення та самоосвіта – це потреба, яка захищає його від інтелектуального зубожіння, допомагає підвищити педагогічну компетентність та авторитет як серед учнів, їхніх батьків, так і серед колег.
Як же може сам педагог заявити про себе? Сьогодні існує безліч заходів, конкурсів і науково-освітніх проектів, які сприяють розвитку й реалізації сучасного креативного вчителя, професіонала. Всеукраїнський конкурс фахової майстерності для вчителів-україністів «Соняшник-учитель», Всеукраїнський проект «Філологічний Олімп», міжнародний проект у форматі EdCamp Ukraine – це заходи для відкритого обміну педагогічним досвідом, співпраці й вирішення спільних завдань освітян, зокрема філологів, а отже творчого самовдосконалення і розвитку.
Ще один важливий акцент - зовнішнє незалежне оцінювання, адже словесникам є над чим працювати. Існують загальні правила підготовки до ЗНО з української мови і літератури. Програмовий матеріал слід вивчати динамічно й систематично, постійно актуалізувати вже засвоєне, чітко вивчити програмні вимоги до ЗНО. І лише практичне виконання тестових вправ може забезпечити міцні знання. Важливо також коригувати свій темп роботи.
Окрім того, можна використовувати посібники й довідники, де зібрані матеріали (статті, схеми, таблиці тощо) з мови та літератури; опрацьовувати цікаву інформацію про творчість українських письменників, а також переглядати екранізації їхніх творів.
Зрештою педагогам варто більше уваги приділяти урокам розвитку зв’язного мовлення, а також – щорічно проводити глибокий порівняльний аналіз результатів ЗНО та ДПА з української мови і літератури з метою окреслення проблем та шляхів їх подолання, надання допомоги молодим спеціалістам, вибору методів і форм навчання з урахуванням передового досвіду.
У сучасних умовах учитель-філолог має орієнтуватися на використання під час уроків української мови і літератури інформаційно-комунікаційних засобів колекція цифрових ресурсів (http://oipopp.ed-sp.net/taxonomy/term/206); електронні навчальні програми, книги, методичні матеріали розміщені на сайті спільноти вчителів української мови і літератури «Дивослово» (http://divoslovo.klasna.com/uk/site/index.html).
І результаті цієї роботи є:
для участі у конкурсі на кращу серію цифрових ресурсів із української мови і літератури у 2018 році було подано 63 роботи. До нагородження – 32. Найкращі роботи: м. Сміла, Городищенський, Кам’янський, Смілянський Христинівський, Черкаський, Чорнобаївський райони.
Підсумовуючи вищезазначені моменти, бажаємо словесникам викладати мову й літературу цікаво, активно займатися самоосвітою і працювати так, щоб учні перевершили своїх учителів, бо в цьому чи не найголовніше призначення педагога.
